У другій міській лікарні Чернігова захворювання та травми суглобів лікують за допомогою артроскопа.
Ці оперативні втручання розпочались на початку 2011 року. Результат роботи – більше сотні успішних операцій щороку, 70 відсотків з яких – це втручання при пошкодженнях меніску та патології хряща, а 30 відсотків – відновлення хрестоподібної зв’язки.
Кількасантиметрові розрізи для операції на колінному, плечовому, ліктьовому чи гомілково-ступеневому суглобах у світовій медичній практиці вже вважаються неефективними.
Все частіше лікарі звертаються до малоінвазивної хірургії, яка передбачає кількаміліметрові проколи. Це скорочує термін лікування та реабілітації, прискорює відновлення працездатності, знижує ймовірність виникнення післяопераційних ускладнень і зменшує косметичний дефект.
«Ми виконуємо ці оперативні втручання через невеликі два проколи в суглобі, у спеціальних точках. У перший заводимо камеру високої розподільчої здатності з джерелом світла, і під її контролем, за допомогою інструментарію в іншому проколі, проводимо необхідні маніпуляції», – пояснює Олег Макашов, лікар-ортопед-травматолог вищої категорії.
Якщо йдеться про операцію на колінних суглобах, то цей метод дозволяє в прямому сенсі поставити пацієнта на ноги вже наступного дня після операції.
Показання та протипоказання
«Показанням для артроскопії є діагнози, встановлені за допомогою клінічних та інструментальних методів дослідження. Наприклад, на колінах найчастіше її рекомендують при патології суглобів, хрящів, пошкодженнях менісків (коли людина не може розігнути ногу), рецидивуючому синовіїті (надмірне вироблення і накопичення синовіальної рідини), остеоартрозі, вивиху надколінка, дегенеративних пошкодженнях, хворобі Кьоніга (коли уражені ділянки хряща починають поступово відшаровуватися і навіть повністю відокремлюються від кістки), розривах схрещених зв’язок тощо. Якщо, наприклад, меніск пошкоджений частково, ми намагаємося його зберегти, видаливши тільки уражену частину. Також за допомогою астроскопа можна діставати з суглобів сторонні предмети розміром 2,5-3 сантиметри, попередньо зробивши додатковий розріз. Хворим, у яких діагностовано третю стадію артрозу, ми видаляємо всі пошкоджені тканини в суглобі і виконуємо тунелізацію за Беком – утворюємо мікроотвори, через які виходять фактори росту, і там, де вже немає хряща, виростає не гіаліновий (міцний, закладений від народження), а волокнистий (сполучнотканинний) хрящ. І це не залежить від віку пацієнта – хрящ росте і в пацієнтів поважного віку.
Натомість протипоказань дуже мало. Перш за все, це важкий загальний стан пацієнта. Наприклад, людина може хворіти на цукровий діабет або гіпертонію. І до того, як зважитись на операцію, потрібно стабілізувати її показники. По-друге, це нагноєння в зоні імовірного втручання. По-третє, обмеження згинання кінцівки під кутом 60 градусів, а також неможливість проведення наркозу. Але нам доводилось робити артроскопію людям, у яких колінний суглоб взагалі був нерухомий і операції виконувались успішно».
Час проведення операції залежить від діагнозу, але в середньому вона триває не більше години.
Технічний аспект
Артроскопія дозволяє хірургові побачити дуже дрібні структури суглоба і встановити кінцевий діагноз. Картинку можна збільшити в 40-60 разів. Камера заходить як під передню, так і під задню стінку суглоба. Після цього необхідно вибрати правильну лікувальну тактику: резекцію меніска, видалення сторонніх тіл, пластику схрещених зв’язок, стимуляцію утворення нового хряща. Використати ці методи відкритим хірургічним способом майже неможливо.
Найчастіше оперативні втручання на кінцівках проводяться під спінальною анестезією, тож весь час пацієнт перебуває при свідомості. На його прохання лікар може коментувати кожну свою дію.
До і після операції
І хоча малоінвазивна хірургія є малотравматичною, рішення про операцію приймають лише після повного обстеження пацієнта.
«Спочатку ми збираємо ретельний анамнез: встановлюємо причину і час появи клінічних симптомів. Тоді долучаємо додаткову інформацію з інструментальних досліджень: рентген, ультразвук чи МРТ. Пацієнтові слід пояснити, чому ми пропонуємо оперативне втручання, ґрунтуючись на клінічних та інструментальних даних», – каже Олег Миколайович.
Щоб операція пройшла без ускладнень, пацієнту призначають антибактеріальні препарати. При операціях на нижніх кінцівках є ймовірність виникнення тромбозів, тому після операції призначаються антикоагулянти (речовини, що перешкоджають зсіданню крові або уповільнюють його). У пацієнтів, яким діагностовано третю стадію артрозу, ще можливі залишкові больові явища.
Крім того, майже при всіх ендоскопічних операціях беруть біопсію тканин із суглоба, проводять цитологічне дослідження. Адже хірургічне втручання – це лише 60-80% остаточного одужання. Решта залежить від особливостей перебігу реабілітації. Кожному пацієнту обов’язково призначають магнітотерапію, електростимуляцію та носіння наколінного бандажа.
Пацієнт встає на наступний день після операції, а навантажувати ногу починає через три-п’ять діб після операції. Але це залежить від стану хряща.
Про народну медицину
«У народі поширена рекомендація прикладати до хворого місця листок капусти з медом, – продовжує Олег Миколайович. – Декому допомагають розтирання різними настоянками: квітів бузку чи горіхів. Ефективність таких засобів не доведена, але якщо вони допомагають, ми не можемо заборонити їх використовувати. Є спеціально розроблені препарати, якими лікують ті чи інші патології – лікарі рекомендують саме їх».
Але враховуючи тенденцію здорожчання препаратів на фоні тотального зубожіння нашого населення, хворі все частіше звертаються до народної медицини. Навіть мазь, яку застосовують у ветеринарній медицині (гель для коней), за словами деяких хворих, полегшує страждання. Натомість Олег Макашов у відповідь на питання хворих про ефективність такого лікування жартує: «Якщо ви кінь, то вам допоможе!».
Існує ефект плацебо – покращення стану хворого завдяки його вірі в дієвість впливу певних препаратів чи народних методів, які насправді майже не впливають на організм. Зокрема, полегшення больових відчуттів відбувається в 30 відсотках випадків.
Попередити захворювання суглобів, на жаль, неможливо, але здоров’я пацієнтів певною мірою залежить від них самих. Не переїдайте, слідкуйте за масою тіла, не перенавантажуйте суглоби, пийте достатньо води (1,5-2 л щодня). Хрящ не має кровоносних судин, тому живиться за рахунок осмосу. Тобто якщо синовіальна оболонка має правильну структуру, то хрящ отримує достатнє живлення. При дегенеративних змінах хряща потрібно приймати препарати-хондропротектори, які сприяють відновленню живлення тканини.
Світлана Онищенко
